Собівартість кілометра: чому ваша цифра завжди занижена

Порожній пробіг

Найбільша і найтиповіша діра. Ставка узгоджується за гружені кілометри, а паливо машина їсть і порожня. Якщо з рейсу в тисячу чотириста кілометрів триста пʼятдесят порожні, це чверть пробігу, за яку ніхто не платить.

У розрахунку це має бути окремим полем: частка порожнього пробігу і окрема норма витрати палива для порожнього ходу, бо вона нижча за гружену, але не нульова. Формула виглядає так:

`паливо = гружені_км × норма_гружений/100 + порожні_км × норма_порожній/100`

Коли перевізник вперше бачить розкладену цифру, реакція завжди однакова: виявляється, що з двадцяти відсотків «маржі» половина була ілюзією.

Фонд ремонту, а не факт ремонту

Друга діра. Ремонт рахують тоді, коли він стався. Місяць без поломок - собівартість низька, місяць з коробкою - катастрофа. Обидві цифри неправильні.

Правильно - відкладати фонд на кожен кілометр, і в цей фонд входить не тільки несподіваний ремонт, а й планово зношувані речі з відомим ресурсом:

• комплект шин: вартість поділена на ресурс у кілометрах;
• колодки і диски: те саме;
• олива і фільтри: вартість заміни поділена на інтервал;
• планове ТО: вартість поділена на інтервал;
• окремий фонд непередбаченого ремонту на тисячу кілометрів.

Кожен рядок дає копійки на кілометр, разом виходить помітна сума, яку до цього взагалі не бачили в розрахунку.

Постійні витрати розкладаються на пробіг

Страховка, дозволи, стоянка, звʼязок, бухгалтер, лізинговий платіж, зарплата диспетчера - це місячні суми, які не залежать від того, їздила машина чи стояла. Щоб отримати собівартість кілометра, їх треба поділити на плановий місячний пробіг.

І звідси випливає річ, яку перевізники недооцінюють: собівартість кілометра не є сталою. Вона залежить від того, скільки ви проїхали за місяць. При шести тисячах кілометрів постійні дають одну цифру на кілометр, при пʼятнадцяти - удвічі з половиною меншу. Тому в нормальному файлі має бути не одне число, а таблиця собівартості при різному пробігу.

Це ж і відповідь на питання, чому простій такий дорогий. Машина, яка стоїть, не перестає їсти постійні витрати - вона просто перестає розкладати їх на кілометри.

Нарахування на оплату праці

Четверте, і про нього забувають найчастіше. У розрахунок ставлять суму, яку водій отримує на руки. Але роботодавець платить більше: єдиний соціальний внесок, а до виплати на руки треба ще додати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір, які утримуються із нарахованої суми.

Тобто у собівартість має входити нарахована оплата плюс ЄСВ, а не сума в конверті. Різниця між тим, що водій бачить, і тим, що платить підприємство, - десятки відсотків. Ставки я тут навмисно не називаю: вони змінюються, і в файлі це має бути окремим полем у довіднику, а не константою у формулі.

Що з цим робити

Мінімальний робочий розрахунок складається з трьох аркушів. Перший - довідник: норми витрати, вартість і ресурс шин, інтервали ТО, ставки. Другий - собівартість кілометра при різному місячному пробігу. Третій - конкретний рейс: вводите кілометри, ставку, доби і платні дороги, отримуєте маржу і фактичну собівартість саме цього рейсу.

Найкорисніше в такому файлі навіть не підсумок, а рядок «мінімальна ставка при бажаній маржі». Він перетворює торг з експедитором з відчуття на арифметику: нижче цієї цифри рейс не береться, і це видно до того, як машина виїхала.

*Числа в демонстраційному файлі - приклад для показу механіки розрахунку, а не ринкові дані. Свої норми, ставки і ресурси підставляйте власні, інакше результат нічого не означає.*

*Опубліковано на https://listok.com.ua/blog/sobivartist-kilometra.html*